Багато новітніх технологій насправді мають довгу історію. Софттейл з короткоходним амортизатором був відомий ще у 1903 році, але якось не склалося. Іронія у тому, що цю ідею відкривають кожні десять років як справжній конструкторський прорив та забувають знову. Це порочне коло. Нарешті, хоч комусь вдалося з нього вирватися.
У 2012 році компанія з Уотерлу випустила шосейну модель Domane, у конструкції якої було дещо революційне. Це був ризик. Маркетологи не знали, чи вистрілить ця ідея і як сприйме споживач дивну технологію, але як кажуть, не п'є шампанського той, хто не ризикує. Ва-банк пішли. Роками індустрія плекала ідею, що жорсткий велосипед приносить кращий результат, тож будь-яке збільшення вертикальної, поперечної та торсіонної жорсткості позитивно відображається на спортивних результатах. Але у цій медалі є й інша сторона, адже за жорстку конструкцію розплачуватися доводиться комфортом. У 2012 році карбонові рами стали настільки жорсткими, що у погоні за втраченим комфортом шосейники почали масово мігрувати на широкі покришки. З цим треба було щось робити. Пам'ятаючи про важливість вертикальної гнучкості, інженери зробили нетиповий хід: вони роз'єднали моноліт двох трикутників і гнучко з'єднали точку перетину верхньої труби та задніх пір'їв через втулку з еластомерною прокладкою, яка гасила вертикальні поштовхи та високочастотні вібрації. Цю штуку назвали IsoSpeed Decoupler. Конструкція рами зі вставкою IsoSpeed забезпечувала високий рівень поперечної жорсткості навколо кареткового вузла і у той же час повертала велосипедистові забуте відчуття м'якості ходу. Успіх був шалений. Ідея виявилася настільки вдалою, що стала візитною карткою велосипедів Trek, причому інженери з Вісконсіну не стали почивати на лаврах і розробили другу версію, в якій передбачена можливість задати необхідну жорсткість рами власноруч. Поки що IsoSpeed V2 використовується виключно на Domane SLR, але сподіваємося, що згодом технологія розповсюдиться й на інші моделі Trek.
Версія IsoSpeed V1 стала пропрієтарним стандартом марки. Серед гірських моделей першою цю технологію перейняла модель Procaliber, про яку далі піде мова. Procaliber — це корона, найвища модель кантрійних хардтейлів Trek, що прийшла на заміну Superfly. Певний час дві моделі співіснували для того, щоб компанія змогла переконатися, що ринок сприйме технологію IsoSpeed на МТБ. Якщо ні, Procaliber розтане у пилу історії як невдалий експеримент. Якщо так, він стане флагманом марки та поглине свого внутрішнього конкурента — так і сталося. Trek усвідомлено зіткнув дві моделі лобами, в результаті чого Superfly не витримав внутрішньої конкуренції і мав зійти до дитячого топ-сегменту. Під маркою Superfly у каталозі Trek залишились тільки дитячі велосипеди.
А тепер перейдемо до велосипеда безпосередньо. Procaliber 8 — це найнер на базі рами з батованого алюмінію Alpha Platinum. Створений по схемі G2 за авторством Гері Фішера, Procaliber йде в ногу з сучасними тенденціями з боку ендуро та трейлового катання, які диктують зменшений кут нахилу рульової, довший трейл та довший кокпіт. Як кажуть в Одесі, кантрійні траси 20 років назад та сьогодні — це дві великі різниці, тож сучасний гоночний ровер не може дозволити собі пасти задніх на суворих та технічно складних трасах крос-кантрі. Procaliber 8 відповідає щонайменш двом з наведених пунктів за вийнятком довгого трейлу. Тут він короткий, складає 83 мм. При куті нахилу рульової труби у 69,5° це дає швидке та чутке керування. Велосипед напрочуд рухливий: на пішохідній швидкості Procaliber може розвернутися буквально на п'ятачці. Керованість такої гостроти по праву оцінять спортсмени, які люблять по-ралійному ввалитися у тещин язик, загальмувавши в останній момент, щоб ще до виходу з апексу почати несамовито тиснути на педалі до наступної S-подібної зв'язки. У стоковій комплектації на ровер встановлено кермо шириною 720 мм, хоча на думку автора 740-мм кермо було б доречнішим, але це персональне.
Procaliber 8 комплектується вилкою RockShox Reba RL формату Boost110 з однією повітряною камерою та дистанційною манеткою блокування. Довжина ходу повітряної пружини складає 100 мм на всій таблиці розмірів, окрім найменшої. На рамі 13,5" хід зігнано до 80 мм, одначе й слід зазначити, що розміри 13,5" та 15,5" взуті у 650b-колеса. На ободи Duster Elite 23 спеціальні герметизуючі фліперивстановлені по замовчуванню, але у стоку вілсет комплектується бутиловими камерами. Безкамерні ніпелі Trek продає окремо від велосипеда.
По колу встановлена трансмісія Shimano SLX M7000 за вийнятком XT-шного заднього перемикача Shadow+ і... барабанний дріб! Це дабл з розрахунком 36/26 та касетою 11-42. XC-спортсмени все частіше переходять на 1-x трансмісії, але цього разу Trek дотримався традиційного підходу заради універсальності. На рівнинних ділянках хочеться важких передач. Силу ніг передають шатуни Next R від RaceFace. Вони зроблені у Канаді вручну з однонаправленого карбонового волокна американського виробництва. Посаджені на 24-мм вісь з алюмінію 7050, вони ефективно передають обертальний момент і при цьому важать менше шиманівського даблу M8000. Спайдер шатуна з інтерфейсом зірок BCD104/64 компенсовано для використання з втулкою Boost148. За гальмування цієї пулі відповідає гідравліка Shimano BR-MT500 Servo Wave з важелями під два пальця та роторами діаметром 180 мм. Єдине, чого на апараті не вистачає, так це дропера. Штир Bontrager Pro легкий та круто виглядає (його виставлені напоказ карбонові волокна під шаром лаку виглядають просто приголомшливо), але на нашу думку, з урахуванням того, наскільки брутальними стали кантрійні траси, зниження ваги та гламурний вигляд — не дуже влучна заміна зручності, яку пропонує дропер. Штир Bontrager Drop Line був би доречнішим. Втім, у рамі передбачені отвори для проводки штиря з внутрішньою актуацією, якщо ви захочете встановити такий.
Гоночна порода Procaliber 8 відчувається з першого штриха. Велосипед жваво рветься вперед та досить швидко дає зрозуміти, що йому до вподоби спринти та підйоми. На тягучій каші Procaliber може осадити частину свого завзяття, але тому виною гума Bontrager XR2 Team Issue, яка підходить більше до змішаних поверхонь, ніж для вогкого ґрунту. На її захист можна сказати, що комки бруду на ходу відпадають на раз, завдяки великим проміжкам між блоками ґрунтозачепів, а що стосується накату по сухій поверхні, тут конкурента Team Issue ще треба пошукати. XR2 стрімголов шелестить як по ґрунтобану, так і по асфальту під м'яке дзижчання трьох сотень дрібних блоків на центральній доріжці.
Procaliber провокує прокладати курс до торчків. Жорсткі шатуни та широченна нижня труба біля кареткового вузла роблять його охочим до апхілів. І навіть якщо ви не любите заїджати на пагорби, "живість" велосипеда змусить передивитись погляди на взяття підйомів. На Procaliber кут нахилу рульової подолав психологічну позначку у 70°, а кокпіт залишено традиційно коротким. Велосипед керується на диво стрімко, але така висока чутливість керма вимагає постійної уваги. Він диктує проявляти повагу до його намірів і навіть може продемонструвати характер, якщо ви її не покажете. Точно дозувати зусилля допомогло б кермо шириною 740 мм та більше, втім, таке рішення погіршує аеродинаміку на прямих швидкісних ділянках. You can't have the best of both worlds.
Дію вузла IsoSpeed Decoupler помічаєш не одразу. Точніше, враження від комфорту завдяки його роботі затьмарюється гострим керуванням. Тільки після деякого часу у сідлі починаєш спостерігати за поведінкою рами на грубій поверхні. Вона приємна. Щадить шию та поперек. При навмісній спробі завантажити підсідельну трубу, можна відчути, як працює еластомер. У цьому відчуття від його роботи сильно відрізняються від пружинного характеру сталевої рами.
Припустимо, що ви наїжджаєте на купину, не встаючи з сідла. Верхні та нижні пір'я вигинаються, завантажується підсідельна труба і вся ця баліста катапультує вершника з сідла — приблизно так веде себе сталева рама на пагорбах. IsoSpeed працює інакше. Ви відчуваєте короткий глухий тичок приблизно посередині між сідлом та кареткою. Він сфокусований, точковий, але не настільки очевидний, як зміїні звивання сталюки під райдером. Жорсткість рами Procaliber знаходиться на рівні, якого очікуєш від гоночного велосипеда за два кілобакси. Вона "зібрана" й готова миттю вистрілити, немов ядро з гармати. IsoSpeed пом'якшує вібрації на високих частотах та демпфує вертикальні поштовхи і завдяки цьому на велосипеді напрочуд комфортно. Дякуючи технології родом з шосейних перегонів, високочастотна тряска від коренів або від кам'яної породи перестає бути сюжетом з фільму жахів для велосипеда без заднього аморту. Оскільки останніми роками кантрійні траси стали нагадувати філіал танкового полігону, технологія IsoSpeed здатна зробити значний внесок у скарбничку успіху спортсмена і це величезний прорив для технології, що дарує хардтейлу (чи таки-софттейлу?) нове життя.
Враження від катання на Procaliber — це складна композиція первинних та залишкових емоцій, що тривають довго-довго. Поки слід аромату не змішався з кімнатним повітрям і у композиції домінує первинний смак, можна не підозрювати про сюрприз, схований у темну рідину в бокалі. Аж поступово починаєш відчувати комплекс залишкових присмаків — не таких різких та коротких, як перший; вони ніжніші. Вони тривають довше і тануть, як сніг під сонцем. Подібна багатошаровість коронує остаточне враження і у цій нескінченно ідіотській метафорі саме технологія IsoSpeed уособлює залишковий присмак.
Велосипед Trek Procaliber 9.6 на нашому сайті: лінк
При копіюванні матеріалу обов'язкове пряме посилання на www.ukrbike.com.ua