Народження Trek Session
Що потрібно, щоб створити один з найдорожчих даунхільних роверів у світі?
Здається, що початок візиту зі знайомства з Misty (ім'я фарбувального автомату) — це спеціальна практика привітання гостей, яким доводиться вдихати отруйний запах глибоко-червоної фарби, від якої немає ніякого порятунку, окрім печі. Бачимо далі, всередині, Енжел ріже скальпелем липкі аркуші, які оживуть найближчим часом; Сабріна голосно базікає з гвинтокрутом в руцях, а Морейра латає ввімкнений світильник чимось схожим на пластикову стічну трубу.
Може здаватись дивним, але рама Session 9.9 виробляється в США. Від передчуття зустрічі з 9.9 мій розум затуманювався, поки я йшов довгим, високим білим коридором штаб-квартири і фабрики з виробництва рам Trek Bicycles у Вісконсині.
Мій погляд зачепився за специфічний відтінок: зміїно-червона речовина розпорошувалась із сопла танцюючого нижній брейк пульверизатору, тоненькі білі кінцівки підвішеної до гаку рами перебивались майже живими червоними плямами перед переходом до наступної стадії роботи — краплі лаку і персоналізації дизайну. "Туманна" майстерня була однією з найкращих і безсумнівно однією з найексклюзивніших.
Копирсання всередині фарбувального цеху не було в моєму переліку пріоритетів під час відвідування фабрики бренду, який має в послужному списку багато світових титулів в різних дисциплінах велоспорту. Все що я знав — тут виробляють і фарбують високоякісні карбонові велосипеди, і моя місія на цей час — написати статтю про технологію, а не про зовнішній вигляд.
Але згодом я почав усвідомлювати, що просто "наведення краси" — це хибна уява. Тут є щось більше. Я почав побіжно дивитись у закутки майстерні і в кожному знаходив деталі майбутнього велосипеду Session для даунхілу. Ось робочий шліфує рокер-лінк, а тут склеюють передній трикутник. Бляха-муха, я ніколи не уявляв, що раму Session виробляють в США! Моя хода перетворилася на біг риссю. Я узнав це вже після того, як мені видали капелюха, окуляри і довгий халат, після спілкування в чаті з кожною людиною, яка тільки гіпотетично могла дихати на Session в процесі виробництва.
Спадають на думку відгуки в медіа про "бутікові" ровери та історія ручного виробництва в Каліфорнії. Смішні жарти і широке використання ручної праці... блін, невже від цього туману в мене почалися галюцинації?
Загальновідомий факт, що рами і компоненти виробляються в Азії. Ефект масштабу, кваліфікована, чи дешевша робоча сила (дивлячись з якого боку підходити до цього) — така реальність. Ось, чому азіатська рама Trek Slash коштує $3700, а американська Session — $6100. Всі вони виробляються руками та без сумніву заслуговують стояти поряд на вітрині бутікового магазину. І що стосується якості — я бачив любов, я бачив професіоналізм.
Тут, в штаб-квартирі Trek в Медісоні, кожна людина докладає зусиль у виробництві Session 9.9.
Текст і фото Стівена Джонса.
Ось, де все починається. Шпулі з однонаправленими карбоновими волокнами готові розпочати свою подорож до слави Чемпіонату Світу.
Session виробляють з двох видів матерії: хрестової (ліворуч) та однонаправленої (праворуч).
Однонаправлені волокна просочують смолою, немов аркуші стікерів клеєм. Це називається "препрег".
Етап перший. Однонаправлені волокна нарізані і сформовані певним чином.
Шарування — Одрі Грюневальд.
Одрі виконує перший етап роботи, перетворюючи шпулю клейкої матерії на машину, що здатна виграти Чемпіонат Світу — один з найуспішніших велосипедів для даунхілу за всю історію. Матеріал подається у вигляді препрегу — це означає, що матерія вже просякнута смолою. На дотик вона нагадує липку локрицю.
Вона укладає аркуші і нарізає базові фігури з матерії та однонаправлених волокон перед тим, як розкласти їх на полицях для подальшої обробки. Матерія та однонаправлені волокна проходять контроль по щільності і характеру виття, щоб різні по характеристикам матеріали пішли на виробництво рам від шосейних до даунхільних, адже кожну з них потім будуть компонувати з препрегу з певними властивостями.
Одрі нарізає волокна.
Нарізання на станку з ЧПУ і попереднє формування — Енжел Хоукінс.
Це один з роботизованих процесів, в якому використовується станок з ЧПУ, а Енжел тут відповідальна за сортування матеріалів для різних частин рами велосипеду. Станок ріже матеріал на клаптики певних форм, які потім викладатимуть у матрицю. Деякі частини рами вимагають використання багатьох шарів матерії однакової форми. Наприклад, нижня труба виготовляється з використанням багатьох шарів однонаправлених волокон і міцнішої Т-матерії.
Енжел виріже до 400 різних форм клаптиків матерії та однонаправлених волокон, які потім покладуть у лоток, з якого вони далі відправляться до матриці на спікання в автоклаві. На фабриці є сортувальний склад, в якому в лотках містяться частини рам майбутніх велосипедів.
Компактно упаковані клаптики готові до викладання у форму.
Нарізання клаптиків для кожного велосипеду Trek.
Ось так викладаються перші шари однонаправлених волокон в матрицю для Trek Session.
Маленька деталь великого пазлу.
На виготовлення Trek Session йдуть сотні окремих клаптиків.
...навіть на виготовлення окремо верхньої і нижньої труби.
Кріс Морейра готовий спікати викладений у матрицю матеріал.
Спікання — Кріс Морейра.
Це місце, де рама Session починає набувати закінчений вигляд. Морейра дістає лоток з клаптиками матеріалу і починає викладати їх у матрицю. Кожна рама і кожний розмір рами мають свою окрему матрицю — в кожну з них клаптики викладаються по-своєму.
Тут потрібно працювати швидко, адже матриця розігріта і матеріал в ній починає "плисти", стає піддатливим, що допомагає укладати клаптики у вузькі місця без зусиль. Головна труба і кареточний вузол найскладніші. На викладання в ці зони потребується багато аркушів матерії з різними характеристиками.
На процес викладання Кріс витрачає від тридцяти хвилин до години, а потім кладе всередину спеціальний міхур, що накачується повітрям і міцно притискує клаптики до стінок матриці. Матриця закривається і відправляється до автоклаву на спікання. В печі шари карбону припікають один до одного і стають цілісною структурою.
Проходить трохи часу і матрицю дістають з автоклаву, відкривають та чистять раму від залишків смоли. Різниця між станом матеріалу перед і після спікання вражаюча.
Якщо вам байдужий зовнішній вигляд, ви прямо зараз можете прикрутити задній трикутник до рами і відправитись до Val Di Sole (світовий чемпіонат з даунхілу). До речі, є бренди, які так і роблять! Кріс грубо шліфує залишки крапель смоли і кладе раму на стелаж. Рокер-лінк, верхні і нижні пір'я Кріс спікає окремо.
Обробка — Рікардо Кастеллон.
Ще багато чого треба зробити, не зважаючи на те, якою вражаюче чистою рама Session виходить з матриці. В майстерні на нижньому поверсі Session шліфують, просвердлюють всі технологічні отвори для тросів, очищують стакан керма і кареточний вузол. У Рікардо є окремий станок для кожного з цих етапів.
Склеювання — Ден Івенсон.
Ден вже п'ятий, хто торкається руками до рами Session. Загалом, наприкінці процесу більше двадцяти людей попрацюють над її виробництвом. Головний трикутник Session складається з двох окремих частин і завдання Дена — з'єднати секцію нижньої і верхньої труби з секцією з кареточним вузлом і підсідельною трубою. На перший погляд, процес здається швидким і простим, не складнішим, ніж вставити шланг до пилососу, за тією лиш відміною, що тут використовується багато клею. Я впевнений, що Ден вам скаже, що все не так просто, оскільки тут немає простору для помилки. Але заради справедливості, в жодному процесі немає простору для помилки.
Ден Івенсон тримає в руках дві складові переднього трикутнику.
Повірте, ви не хочете, щоб ця гидота пролилася на ваші руки.
Цех обробки працює на повну.
Цех обробки, як і будь-який інший цех, має свої специфічні інструменти.
Фінішне шліфування — Тревіс Мед.
Повернемося до цеху обробки. Тут вже готову раму остаточно шліфують перед відправкою до фарбувальної камери. На цьому етапі зникають всі недосконалості на поверхні. Рокер-лінк — особливо важка в обробці деталь, що віднімає у Тревіса багато часу.
Тревіс Мед одягнув робу Домінго.
Контроль якості — Франциско Мендоза.
Франциско перевіряє шліфовані поверхні, щоб всі вони були як вельвет на дотик. Компоненти рами Session залишають кабінет Франциско без жирних плям і відбитків пальців.
Фарбувальний цех — Майк Кон.
Відповідальний за вилизування рами Session перед появою на світ, а також за розпилювання фарби на поверхню — Майк Кон.
Майк в машинному відділенні цеху Місті.
Ґрунтування — Феліціана Перез.
Будь-що може трапитись, поки рама їде від Франциско до найстерильнішого цеху фабрики Trek. Їжі тут немає і кожний робітник зобов'язаний носити спеціальний одяг. Після остаточного очищення поверхні, Феліціана закріплює кожний Session на конвеєрі і рапортує по рації до працівника всередині фарбувальної камери яка рама прямує до неї.
Феліціана з Session, готовим до лакування, а на задньому фоні з печі виїхали тільки-но заґрунтовані рами.
Головна частина — Місті (Misty - ім'я фарбувального автомату)
Місті ("Туманна") — це енігма. До машини приєднані колористична система і хитросплетіння труб. Тільки фарба для Project One займає всю кімнату. Кожний заміс має ретельно перевірятись.
Session фарбується в два шари. Спочатку накладається білий ґрунт, потім шар зміїно-червоної фарби, а в кінці — шар лаку. Ось у такому вигляді топові Session 9.9 і виходять з воріт фабрики. І це — серійні моделі, а ще ж тут фарбують по замовленням за програмою індивідуалізації Project One.
Фарбувальний цех має в розпорядженні багато різних кольорів, готових до залиття в контейнер Місті, щоб розфарбувати велосипеди, купа яких чекає свого часу на конвеєрі кожен день. Лінію треба мити кожний раз після фарбування рами, щоб насоси знов подали певну суміш відтінків. Хоча за цим стоять робочі на фабриці, не забувайте також про дизайнерів, що, як і інженери, болісно видумували закінчений образ кожного велосипеду Trek.
Project One — це програма персоналізації, завдяки якій велосипедист може створити унікальну кольорову схему для свого роверу і в ній передбачений список стандартних опцій, з яких можна скласти бажаний дизайн. Вибір приголомшливий.
Коли Місті працює, танцюючи коло рами, здається, що в неї є свій інтелект — не дуже багато, але й не зовсім мало. Червоний колір вдихає життя у раму Session і вона залишає камеру готовою до бою.
Session заїжджає по конвеєрній стрічці до царства Місті. Загалом, рама пройде цей шлях три рази. Перший — для нанесення ґрунту, а інші два — для нанесення червоної фарби.
Налаштована для кожної рами Trek.
Місті завжди в правильному місці в правильний час.
Зроблена людиною, розфарбована машиною.
Армування/лакування — Джефф Пріве.
Лакування робиться вручну.
Місті виконує не всю роботу. За ній ще стоїть людина, яка перевіряє, що кожний Session ідеально армований і саме людина розпилює шар лаку на раму. Пріве — це, мабуть, найзакулісніший закулісник в успіху Рейчел Етертон. Людина-невидимка додає частку своєї праці в загальну скарбничку перед відправкою Session в піч.
Майстер деколей — Аманда Редлофф.
Перед тим, як деколі дійдуть до Аманди, над ними працюють кілька людей з дизайнерського бюро, але саме на нехибкі руки Аманди покладено завдання приклеїти наліпки з надписами "Trek" і "Session" до рами. Приклеївши, вона чіпляє скальпелем залишки і графіка відкриває бездоганний стандарт її праці. Звідси Session повертається до Джеффа для нанесення фінішного шару лаку.
Контроль якості/допрацювання — Себастьян Клерер.
Думаєте, що до цього етапу ніхто нічого не пропустив? По великому рахунку, так і є, але іноді трапляються неприємні дрібнички і тут на допомогу приходить Себ, який перевіряє рівномірність фарбування та щоб всі деколі були приклеєні рівно.
Тут треба мати гарний зір, щоб людина, яка купляє найдорожчий в світі даунхільний велосипед, отримувала найкраще. Увага до деталей — відповідна.
Шліфування — Джоанна Бауер.
Після застигання фарби 9.9 відправляється до Джоанни. Вона перетворює раму з блискучої на сліпучу, прибирає шагрінь. Вона вже чотирнадцята людина, що попрацювала над Session з моменту старту своєї подорожі у вигляді аркушу липкої матерії декілька годин тому.
Залізо — Шина Верман.
До цього моменту Session продовжувала свою подорож в розібраному вигляді. Передній і задній трикутники не завжди знаходились в той же час в тому ж самому місці. Мабуть, вони були в різних частинах будівлі, а тут, нарешті, рама починає набувати остаточної форми. Саме тут кінцівки Session пізнають, що означає "рухатись". Шина запресовує втулки шарнірів і підшипники, завдяки яким колега поруч скоро збере деталі Session в готовий велосипед.
Як і всі інші, Шина має працювати швидко, вони навіть зробили мотиваційний напис, щоб ми знали про це, як факт. Знов-таки, тут немає місця для помилки і до цього моменту, потративши стільки зусиль і людино-годин, все може піти шкереберть в один момент. Ця робота вимагає повної концентрації.
Збирання — Сабріна Марінаро.
Ось, де після шістнадцяти пар рук Session нарешті збирається воєдино. Сабріна бере передній трикутник, рокер-лінк, верхні і нижні задні пір'я і вставляє шарніри у втулки 9.9. Жодний робочий на фабриці не має таких крутих інструментів, як Сабріна. І вона, ніби хірург, збирає все до купи.
Склад — Альберт Болден.
Не кожний 9.9 збирається негайно. Після того, як раму зібрали до купи, Альберт упаковує її і вона чекає на заказ від клієнта, після чого повертається на збиральну лінію, де навісне обладнання перетворює раму на діючий велосипед. Коробки з амортизаторами Fox, трансмісією і гальмами Shimano, колесами Bontrager та дрібничками вже готові і чекають, коли це все поїде.
Склад — Річард Рейсбек.
Відправка до клієнта — це робота Річарда Рейсбека.
Берися дружно й не буде важко. Один з найвражаючих аспектів візиту був тісний контакт дизайнерів з робочими. Тут ми побачимо поліпшення в наступні декілька років: інженери не тільки з фірми Trek, а й з інших компаній, що виробляють карбонові рами, вчаться знаходити ідеальний баланс гнучкості та жорсткості.
Перед процесом виробництва над рамою Session працювала ще пара дюжин спеціалістів, яких ми не побачили в цій статті. Коулгроув і його команда мають 25-річний досвід за своїми плечима, який вони застосували, проектуючи цю раму. Тонке розуміння матеріалу, з яким багатьом працювати — ще тільки вчитись і вчитись.
Дуже дякуємо кожному в Trek, що дозволили нам тикати об'єктивом камери в обличчя.
Trek Session 9.9 повністю готовий бомбити схили.
Оригінал статті: www.dirtmountainbike.com
Переклад та адаптація: www.ukrbike.com.ua
При копіюванні матеріалу обов'язкове пряме посилання на www.ukrbike.com.ua
